Любила і поважала театр: актриса Рівненського драмтеатру Алла Жуковська

Алла Жуковська вміло поєднувала дві важливі театральні професії – акторки та помічниці режисера. Завжди уважна, вимоглива та віддана своїй роботі – саме такою пам’ятають Аллу Жуковську рівненські театрали. І хоч за плечима актриси не було гучних головних ролей, все ж вона врізалась в пам’ять епізодичними ролями, які вимагають не меншого таланту, ніж головні. Її поява на сцені завжди була ефектною, яскравою та органічною, пише rivnenski.info. Бо талант є талант.

Життєвий та творчий шлях Алли Жуковської

Алла Жуковська народилась 1942 року в Ужгороді. В Рівне майбутня акторка театру переїхала у віці 16 років. На календарі був 1958 рік – Рівне поступово оговталось і відновилось після Другої світової війни. Відомо, що мама Алли завжди була суворою до доньки й більше чомусь любила сина – Аллиного брата. Дівчина з ранніх років була самостійною і зростала під опікою бабусі.

Після школи юна Алла Жуковська пішла працювати на газорозрядний завод. Театральної освіти у Алли Жуковської не було. Фактично театральний факультет талановитій дівчині замінили студії при Рівненському драмтеатрі, які вона відвідувала на початку 60-х років. Одного разу вона побачила оголошення про набір до студії і не вагаючись пішла за покликом серця. Так розпочалась театральна кар’єра Жуковської.

Переважно Алла Жуковська отримувала другорядні та епізодичні ролі. Однак до кожної нової ролі актриса сумлінно готувалась, проживала і пропускала крізь серце долі своїх персонажів.

Колеги та глядачі запам’ятали Аллу Жуковську за ролями віщунки Знатниці у «За дев’ятим порогом», Кончетти Мелле «До ваших послуг, удовиці», Вельми «Вестсайдська історія», Шури «Любов і голуби», мільйонерки Сабіни Карльє «Любов з тринадцятого погляду» та інші. Театрали називали свою колегу майстринею епізоду. Адже навіть її поява на сцені на декілька хвилин була органічною, завжди вдалою і яскравою – такою, що запам’ятовується.

Як і кожен актор та акторка театру Алла Жуковська мала мрію про заповітну роль, яку хотілось зіграти на сцені перед глядачем. Для Жуковської це була Снігова Королева. Саме цей образ гордої жінки-королеви манив актрису Рівненського театру. Чому? Відповідь на це питання знала лише сама Алла. В свою чергу, колеги-театрали Жуковської аж ніяк не могли ототожнювати акторку зі Сніговою Королевою. З їх слів, жінка була повною протилежністю цьому образу – людяною, щирою, співчутливою та готовою завжди прийти на допомогу.

Можливо, саме за допомогою такої ролі Жуковська хотіла ще більше розкрити свій акторський потенціал. На жаль, актриса так і не зіграла омріяну роль Снігової Королеви на сцені Рівненського драмтеатру.

Не лише акторка, а й помічник режисера

Глядач театральних вистав бачить лише вершину айсбергу – добре відточену гру акторів, декорації та музичний супровід. А скільки ж всього лишається за кулісами?! Знають це і проймаються цим лише віддані служителі театру. Алла Жуковська була з тих, хто знала театр, наче живий організм. Цікаво, що вона майстерно володіла не лише професією актриси, а й помічника режисера. Саме ця робота завжди лишається за кадром, її не бачать очі глядача під час театральної вистави, але ж наскільки вагома ця робота. Саме помічник режисера тримає під контролем вчасний вихід на сцену акторів, вчасну зміну декорацій, світловий і звуковий супроводи.

Окрім цього на плечі помічника режисера лягає багато підготовчих функцій, порядок і дисципліна за лаштунками, безпека трюків. Для того, щоб виконати всі вищезгадані завдання потрібно кожну виставу знати до найменших дрібниць.

Колеги Алли Жуковської пригадували, що вона була найкращою помічницею режисера. До прикладу, Любов Харченко, яка теж працювала помічницею режисера в Рівненському обласному театрі, пригадувала, що Алла Жуковська дуже сумлінно та відповідально виконувала свою роботу. Все було під її чітким контролем: і декорації, і світло, і дисципліна за лаштунками, і умови праці акторів. В той же час Алла Жуковська ніколи не зловживала своєю посадою. Власне, за все вищесказане її і поважав творчий колектив Рівненського обласного драмтеатру.

І хоч світ театру, як відомо, непростий – він зі своїми інтригами, скандалами, акторськими «міжусобицями», але Алла Жуковська ніколи не ставала частиною чогось подібного. Для неї театр був, наче святим місцем – вона надто поважала його і любила.

Звичайно, були і непрості моменти, коли актрисі і водночас помічниці режисера доводилось долати щось, що обурювало, дратувало, ладнати з людьми непростої вдачі.

Алла Жуковська віддала сцені театру і його закуліссю 37 років свого життя. У 1998 році у віці 55 років актриса прийняла рішення піти на заслужений відпочинок. Звичайно, весь творчий колектив дуже вразила її раптова фраза: «я піду». Адже вона могла ще працювати й працювати.

Розлука з театром було болісною для талановитої особистості. Колеги Жуковської пригадували, що вона, наче, відчувала якусь образу. Однак на кого чи на що – про це жінка ніколи не говорила. Будучи на пенсії, Алла Жуковська, довгий час воліла зовсім не згадувати про театр. І лише одного разу на прохання своєї доньки Олени, вона таки погодилась відвідати з нею один із спектаклів в Рівненському драмтеатрі.

Після театру Алла Жуковська любила займатись в’язанням, щодня читала книги.

На жаль, Алла Жуковська не була удостоєна званнями, грамотами чи дипломами. Шкода, що її талант залишився не оціненим, як слід. Але точно не глядачами – вони єдині, хто завжди помічали неповторний талант цієї жінки.

Найвища нагорода – визнання глядача

На жаль, Алла Жуковська не була удостоєна званнями, грамотами чи дипломами. Її талант лишився не оціненим, як слід.

Однак актриса не страждала від того, що їй не отримала високого звання. На заслуженому відпочинку Аллі Жуковській про театр нагадувала лише одна скромна нагорода – набір з шести келихів. Цей набір акторці подарували з нагоди 55-річного ювілею Рівненського драмтеатру.

Донька Алли Жуковської – Олена Сергєєва розповідала, що її мама дорожила тим подарунком і не бачила в ньому чогось образливого. З її слів, мама повністю присвятила себе театру, не чекаючи нічого взамін.

«Вона не страждала від того, що їй не дали звання (хоча, звісно, воно додало б, наприклад, їй більше грошей до пенсії), чи якихось інших знаків уваги. Вона горіла своєю роботою, вона присвятила себе театрові повністю. У цьому було її і щастя, і нагорода», – розповідала пані Олена.

Хоча точно є ті, хто завжди високо оцінювали талант актриси – це глядачі. Визнання від них, їх оплески після кожної вистави і є найвище визнання. 

Спогади колег та рідних про Аллу Жуковську

Колеги та приятелі Алли Жуковської пригадують, що вона завжди відповідально ставилась до своїх ролей. Старанно репетирувала та вживалась в кожну роль. Також вони пригадують, що у неї не було великих акторських амбіцій – Алла Олександрівна точно не була з тих, хто готовий «йти по головах» заради кар’єрного успіху.

Багато хто з колег актриси відмічав, що у неї була голлівудська зовнішність. І хто знає, можливо, якби Алла Жуковська народилась би в США, то стала би зіркою Голлівуду…

Зокрема, акторка Тернопільського академічного драмтеатру та Рівненського муздраматичного театру Ярослава Мосійчук пригадувала, що коли вперше побачила Аллу Жуковську, то була вражена її жіночою вродою.

«Жінка голлівудської зовнішності. Висока на зріст, з видовженим овалом обличчя, глибокими виразними очима і яскравими губами, густим білявим волоссям, стрункою фігурою. Вона вражала красою і водночас стриманістю і строгістю», – ділилась спогадами Ярослава Мосійчук.

А заслужена акторка України Наталія Гунда, яка грала на сценах чернівецького та рівненського театрів, характеризувала пані Аллу, як дуже харизматичну особистість. А ще високо оцінювала її роботу помічницею режисера. З її слів, саме на таких людях, як Жуковська і тримається театр.

Наталія Гунда також відмічала, що її колега була вимогливою, строгою, але скромною і з почуттям гумору, водночас.

Театрали, які працювали з пані Аллою, також пригадують, що вона була надзвичайно ерудованою жінкою – за кулісами театру з нею можна було говорити практично на будь-які теми.

Варто додати, що Алла Жуковська була чудовою матір’ю для своєї доньки Олени. Попри свою зайнятість в театрі, актриса встигала приділяти своїй доньці увагу та дарувати любов і тепло. Зі слів самої Олени Сергєєвой, мами їй завжди вистачало. Хоч, звичайно, і були моменти, коли нянечками для неї були мамині колеги. Поки Алла Олександрівна виступала на сцені, її доню забавляли за кулісами колеги-театрали.

Цікаво, що Алла Жуковська, на відміну від багатьох інших акторів, не любила, коли їй дарували квіти. І поки хтось обожнював традиційне дарування квітів після вистави, пані Алла завжди шкодувала, що квіти зрізали, а могли б рости й далі…

Відійшла у вічність Алла Жуковська у 2016 році. Талановита особистість, яка юною дівчиною приїхала в Рівне, щоб назавжди тут лишитись та внести свій вклад в театральне життя Рівненського драмтеатру.

Знай наших: рівнянка, яка своїм голосом підкорила усіх тренерів шоу «Голос країни»

Вона – власниця потужного голосу, професійна співачка, людина, яка живе сценою та віднедавна учасниця вокального шоу «Голос країни». Все це про рівнянку Юлію Тимочко....

Анонімне лікування наркоманії

Наркотична залежність – найскладніше прогресуюче захворювання в сучасному світі, яке надає несприятливий вплив на фізіологічне та психічне здоров'я хворого. Під дією токсичних сполук страждають...
.