Бокс – не жіночий вид спорту: рівненська патрульна Іванна Крупеня довела протилежне

Майже 20 років Іванна Крупеня у професійному спорті. Одразу й не скажеш, що ця дівчина часто буває на ринзі. Десятки перемог на всеукраїнських та міжнародних змаганнях з дзюдо та боксу, семикратна чемпіонка з боксу, майстер спорту з дзюдо, очільниця жіночої збірної з боксу, тренера початківців, патрульна, красива дівчина, пише rivnenski.info. І все це про рівнянку Іванну Крупеню. 

Іванна Крупеня здобула золото з Всесвітніх ігор серед поліцейських та рятувальників

(Іванна Крупеня здобула золото з боксу на Всесвітніх іграх серед поліцейських та рятувальників) 

Здобути медаль та розповісти світу про війну в Україні, яку розпочала російська федерація – такі цілі ставила перед собою відома рівненська патрульна Іванна Крупеня. І їй це вдалося. Попри травму та тривалу реабілітацію вона все ж наважилася на ці змагання. Адже основною причиною, через яку, рівненська боксерка погодилася взяти участь у міжнародних змаганнях – це війна в Україні. За її словами, це ще одна нагода в інформаційному просторі наголосити, що в Україні дійсно війна, що це не Фейк і в жодному разі не спецоперація. Можливість наголосити на тому, що українцям потрібна допомога, що це не лише наша проблема, а й всього світу. 

29 липня рівнянка здобула золоту медаль з боксу на вищезгаданих змаганнях – Всесвітніх іграх серед поліцейських та рятувальників, які проходять у Нідерландах. Завдяки їй на п’єдесталі замайорів український синьо-жовтий прапор. Свою перемогу вона присвятила тим, хто боронить нашу землю від росіян, тим, хто дає змогу зустріти новий день – захисникам України. 

(Рівнянка Іванна Крупеня) 

Вона виступала у ваговій категорії 60 кілограмів і у фіналі перемогла Моніку Малік з Індії. На своїй сторінці в Instagram Іванна наголосила, що дуже сподівається на те, що європейці її почули. А також, вірить в те, що її перемога стане ще одним інфоприводом у світі спорту, через який люди будуть говорити про Україну. Цей виступ для неї велика честь і відповідальність. А ще вона вірить в те, що кожен по-своєму має робити по-максимуму, аби швидше наблизити перемогу у війні з рф. 

Завжди хотіла піти на бокс: дитинство Іванни

(Рівненська боксерка Іванна Крупеня) 

У дитинстві Іванна була пацанкою. Такою дівчинкою з побитими колінами та короткою зачіскою. Її важко було змусити одягнути сукню чи спідницю. Змалечку дівчина була дуже розвинута фізично. А все через те, що за нею, за відсутності батьків, наглядав її старший брат Сергій. Аби чимось її зайняти, він просив її робити фізичні вправи: підтягування, біг. Тому сили їй не бракувало і вже тоді, вона хотіла піти на бокс. Можливо на це прагнення вплинув перегляд Роккі, Кличків або боїв по телевізору у третій годині ночі. Більше тут. 

Вона завжди любила ламати стереотипи та доводила людям, що можна бути іншою. Парадокс, проте саме бокс додав Іванні жіночності. Займатися боксом вона почала у вісімнадцять років. Тому стереотипи про те, що дівчина-боксерка і краса, бої та освіченість стали для неї справжнім викликом. 

Початок спортивної кар’єри

У школі з’явилося оголошення про набір дітей на секцію дзюдо. Спершу Іванна думала, що буде там битися, але виявилося, там боротьба. Через місяць дзюдо їй набридло. Але, так просто її не відпустили, ймовірно тренери побачили в ній неабиякий потенціал. І не помилилися. Тренери почали дзвонити до її батьків та питати, чи продовжить їхня донька займатися дзюдо. Так, Іванна Крупеня залишилися у цьому виді спорту шість років. Вона стала першим номером у збірній серед юніорів, пізніше – майстром спорту України. 

Спортсмени часто не концентрують себе лише на одному виді спорту. І це не дивно, адже потрібно розвивати інші навички, щоб підтримувати фізичну форму. Саме тому, у 18 років Іванна пішла на бокс. Цей вибір був для неї складним, адже на той момент вона була у збірній, отримувала заробітну плату, навчалася в університеті. Покинути все і спробувати себе у новій стихії – переломний момент. Завдяки тренеру, за два роки Іванна стала майстром спорту міжнародного класу з боксу серед жінок і здобула друге місце на Чемпіонаті Європи. 

Спочатку рідні та близькі були проти її вибору займатися бойовими видами спорту. Її підтримували кілька друзів, інші ж дивувалися та питали, чому бокс, знайди альтернативу. Тато категорично ставився до її рішення, адже дуже хвилювався за її здоров’я. У дівчини навіть виник конфлікт з ним. 

Іванна пригадує, що сім разів була номером один у збірній, сім разів здобула перемогу на Чемпіонатах України. Один із них проходив у Рівному. Шлях до цієї перемоги був складним через реабілітацію після травми коліна. Вона зателефонувала батьку та розповіла про свій тріумф. Він заплакав та сказав, що пишається донькою. Після цього тато всіляко підтримував її та тішився новим перемогам Іванни. 

Бокс не жіночий вид спорту? 

Перший тренер з боксу рівнянки Іванни Крупені категорично не тренував жінок. Коли дівчина прийшла до нього, то вже мала певну спортивну підготовку: мала звання майстра спорту з дзюдо. Тобто, готовим матеріалом з якого легко можна “ліпити”. Цікавим є факт, що категоричний тренер погодився тренувати Іванну, але за однієї умови – попри бокс, вона має залишатися жіночною. 

На рингу одна, а вдома зовсім інша. Під час бою, тренувань – головна і диктатор правил. Вдома – спокійна та виважена. На роботі – зосереджена та сувора. Жінки постійно виконують різні соціальні ролі, тому надзвичайно важливо знайти між ними баланс. Наприклад, коли Іванна перебувала у складі збірної, о могла місяцями бути у горах і мати по три тренування вдень. А це – бокс, кров, сльози, дієти, спортивні костюми тощо. Тому, по-приїзду додому, щоб вирівняти баланс, вона одразу ж записувалася на манікюр, фарбування, масаж, СПА, змінювала спортивну форму на красиві сукні. Для неї жінка, перш за все, це берегиня роду. 

(Рівнянка Іванна Крупеня) 

Як не дивно, але Іванна Крупеня вважає, що бокс – це не жіночий вид спорту. Часто відомих українських боксерів, приміром Віталія Кличка, критикують за висловлювання, мовляв, бокс не для жінок. Проте, чоловіки виступають проти жіночого боксу через бережливе ставлення до представниць прекрасної статі. Звісно, це важко, боляче, жінки-боксерки у майбутньому часто мають проблеми зі здоров’ям. Якщо жінка стоїть перед вибором бокс чи творчість, то рівнянка радить обирати друге. Але, якщо вона свідомо й твердо вирішила присвятити себе боксу, то всіляко готова їй допомагати. 

Як рівненська боксерка стала патрульною

(Рівненська патрульна Іванна Крупеня) 

Іванну завжди супроводжували роздуми про те, а що ж буде після спорту. Дівчина має дві вищі освіти: магістр фізичного виховання та психологія спорту. Вона тренує людей персонально вже багато років. Але, в одну мить, спортивна кар’єра може завершитися, тому рівнянка задумалася, де ще зможе себе знайти. У дитинстві, коли її питали, ким вона хоче бути, вона відповідала – поліцейською. Свого часу хотіла піти в армію, але з графіком у збірній це було проблематично. Згодом, вона підписала контракт з ЗСУ в Одесі та почала виступати за спортивну роту. Рівнянка закликає спортсменів до лав патрульної поліції, адже дисципліна, ієрархія, структура – це те, що поєднує правоохоронні органи зі спортом. 

У 2020 році Іванні написав командир Віктор Процюк про те, що хоче бачити її в підрозділі ТОР. Вони зустрілися, все обговорили і вона подала заявку. Наразі Іванна працює поліцейською у роті тактико-оперативного реагування. А починала служити в третій роті, була в екіпажі командира роти Володимира Шульгача та Сергія Семенюка. 

В останньому дописі на своїй сторінці в Instagram Іванна присвятила свою перемогу Україні та нашим воїнам. Вона переконана, що цей її маленький тріумф передуватиме майбутній великій перемозі – всієї нашої держави. 

Фото з Instagram Іванни Крупені

Рівненські каратисти здобули 10 медалей на світовому чемпіонаті

Рівняни неабияк успішно продемонстрували себе на Чемпіонаті світу з карате. Збірна нашої Рівненської обласної федерації кіокушинкай карате Унія України взяла участь в змаганнях в...

Чому алкоголізм – це захворювання і як правильно допомагати залежним

Алкозалежність – це захворювання, яке спричинене різними психологічними травмами, психіатричними захворюваннями, постійними стресами. Коли люди починають регулярно пити - це означає, що вони не...
.,.,.,.