Акторська мрія, що стала реальністю: історія акторки Вікторії Клєщенко-Пилипчук

Часто буває так, що в дитинстві подобається одна професія, але потім вподобання змінюються. Та це не про Вікторію Клєщенко-Пилипчук. Рівнянка з юного віку мріяла стати акторкою та впевнено йшла до мети. Тепер грою Вікторії Клєщенко-Пилипчук на сцені театру та в кіно захоплюються глядачі, а сама вона обожнює те, що робить, пише сайт rivnenski.info.

Шлях до творчої професії

В дитинстві Вікторія пройшла майже через всі рівненські гуртки: «Юний залізничник», «Юний турист», хор та інші. Коли дійшла черга до театральної студії «Арлекіно» у Палаці культури «Хімік», дівчина зрозуміла, що акторська діяльність — це те, чому хоче присвятити життя.

У 2001 році Клєщенко-Пилипчук стала студенткою Інституту мистецтв при РДГУ. Навчалася на кафедрі театральної режисури. Вікторія вважає, що їй дуже поталанило з педагогами. Переймала досвід акторка від завідувача кафедри Володимира Олександровича Богатирьова та народної артистки України Ліни Тимофіївни Ізарової.

У вересні 2004 року Вікторія ще була студенткою 4 курсу, але її вже тоді зарахували до трупи Рівненського академічного українського музично-драматичного театру.

Робота в театрі

У 2004 році Клєщенко-Пилипчук вперше вийшла на сцену рівненського драмтеатру. Вона зіграла Джейн у виставі «Марія Тюдор», яку зрежисував Володимир Петрів. Після успішного дебюту було багато різнопланових ролей:

• Хелен у комедії «Каліка з острова Інішмаан»;
• Юнона у виставі «Енеїда»;
• Грейс у драмі «Інтерв’ю з Богом»;
• Ганка у трагікомедії «Моральність пані Дульської» та інші.

Розповідаючи про театральне життя, Вікторія Клєщенко-Пилипчук поділилася, що на роботі не обходиться без курйозів. Бувало так, що артистка забувала великі фрагменти тексту, але доводилось якось викручуватись. А ще Вікторія неодноразово падала на сцені під час виступів. Іноді було досить кумедно і ні глядачі, ні артисти не могли стримати сміх.

За словами Клєщенко-Пилипчук, у театрі не обходиться без конкуренції. Особливо серед артисток. Це пов’язано з тим, що у п’єсах чоловічих ролей значно більше, ніж жіночих. З якими б викликами не доводилося стикатися на роботі, Вікторія не жаліє, що обрала творчу професію.

Акторську гру Клєщенко-Пилипчук відзначили на VII Міжнародному театральному фестивалі жіночої творчості імені Марії Заньковецької. Захід відбувся у 2011 році у місті Ніжин. Вікторію назвали кращою молодою актрисою за роль у виставі «Ненормальна». А ще рівнянці дістався приз глядацьких симпатій.

Ролі у кіно

Клєщенко-Пилипчук не обмежується участю у театральних виставах. У доробку актриси є кілька ролей у кіно. У травні 2012 року вийшов серіал «Жіночий лікар», де рівнянка виконала роль акушерки. Та це був не перший досвід знімання у кіно.

Дебют Вікторії як кіноактриси відбувся у 2011 році. Вона зіграла одну з головних ролей у короткометражці «Чудь». Стрічка режисера Гузель Ільясової та оператора Олександра Медяникова представляла російське студентське кіно на кінофестивалі у Каннах. Знімали фільм у Черкаської області на території Канівського заповідника. Крім Клещєнко-Пилипчук, з українських артистів у короткометражці знявся актор Київського академічного драматичного театру на Подолі Олександр Данильченко.

У 2016 році на екрани вийшов україномовний серіал «Черговий лікар», знятий на замовлення телеканалу «Україна». Знялась у ньому й артистка з Рівного.

У фільмі «Захар Беркут», прем’єра якого відбулась у 2019 році, Клещєнко-Пилипчук дісталась епізодична роль. Також Вікторію можна побачити у серіалах:

• «Лікар Ковальчук»;
• «Зустрічна полоса»;
• «Жіночий лікар. Нове життя».

Рівненська акторка навіть невеликі епізодичні ролі сприймає як цінний досвід, який допомагає їй розвиватись як акторці. Вікторія радіє, що з українських телеекранів нарешті зникли російськомовні телесеріали та фільми. Вона вважає, що це сприятиме розвитку української кіноіндустрії.

Життя поза сценою та знімальним майданчиком

Клещєнко-Пилипчук — не єдина зірка у своїй родині. Чоловік акторки — відомий рівненський музикант, учасник музичного гурту «Ot Vinta» Віктор Пилипчук. Подружжя має сина Макара та доньку Ярославу. Діти Вікторії та Віктора теж залучені до участі у театральних виставах. Ярослава та Макар з’являлися на сцені рівненського театру у постановці «Скрудж. Різдвяна історія». Попри те, що діти цікавляться театром, Вікторія не мріє про те, щоб вони обрали акторський шлях, адже він непростий.

На думку Клещєнко-Пилипчук, найгірше в акторській роботі — творчі паузи. Найтяжче рівненській зірці було у період пандемії, коли театр не працював. Оскільки сидіти без роботи було важко, Вікторія працювала операторкою кол-центру.

Під час карантину родина Пилипчуків розважалася тим, що знімала короткі жартівливі відеоролики про своє життя. За словами доньки акторки Ярослави, ті відео продовжували набирати перегляди навіть після скасування карантинних обмежень.

Історія Вікторії Клєщенко-Пилипчук — це приклад щирої любові до мистецтва та готовності долати труднощі на шляху до мети. Вона є натхненням для багатьох, хто мріє про творчу кар’єру, і яскравим доказом того, що талант, помножений на наполегливу працю, дає дивовижні результати.