Музика в серці, зброя у руках: історія співака та військового Володимира Пастушка

Володимир Пастушок — виконавець патріотичних музичних композицій, який завжди прагнув своєю творчістю підтримувати національний дух співгромадян. Коли Україну атакували вороги, він вирішив, що пісні — це не єдине, чим можна допомогти. Володимир взяв до рук зброю та став на захист батьківщини, пише сайт rivnenski.info.

Життя Володимира Пастушка до війни в Україні

Уродженець Березного Володимир Пастушок захоплювався не тільки творчістю, але й українською історією. Він був членом національно-патріотичних організацій. Очолював рівненську філію ГО «Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять”», центральний офіс якої знаходиться у Львові. Захоплювався Володимир Пастушок реконструкцією історичних подій. Професійно займався перепохованням воїнів Української повстанської армії (УПА) та солдатів світових війн.

Ще на початку 1990-х років Володимир відвідував воїнів УПА, щоб дізнатись інформацію про їх діяльність з перших уст. Українські повстанці мають традицію передавати таємниці про ті події. Коли останній хранитель секретів відходить, то має передати їх іншому. Таким хранителем у нашому регіоні став Володимир Пастушок. 

Патріотично налаштований житель Рівненщини не міг залишитись осторонь подій, які відбувалися в Україні наприкінці 2013 — початку 2014 року. Після побиття студентів, які влаштували мирну акцію, Пастушок вирушив у Київ, щоб долучитися до Революції гідності. Якось до нього майдані Незалежності підійшов соліст гурту «Тартак» Сашко Положинський і спитав, чого той не співає. Житель Рівненщини відповів, що зараз не до того та й гітари з собою немає. Тоді Положинський придбав для Володимира Пастушка за 3500 гривень гітару. Лідер «Тартака» переконав Пастушка своїми піснями підтримувати бойовий дух українського народу. Під час боїв на майдані Незалежності та гітара вціліла завдяки дівчатам, які змогли винести її під час штурму Українського дому.

Військова служба в зоні АТО

Наприкінці лютого 2014 року Володимир, який отримав псевдо Пісня, долучився до 35 сотні добровольчого громадського формування «Самооборона Майдану». В ці дні точилися запеклі бої на майдані Незалежності. На очах Володимира загинув його побратим з Рівного Олександр Храпченко.

З перших днів проведення антитерористичної операції на Сході України Володимир Пастушок знаходився у місті Слов’янськ Донецької області. Захисники тримали оборону на комбікормовому заводі. Володимир пригадує, що тоді було важко, адже точилися запеклі бої. Сон та приймання їжі відійшли на другий план. Тоді Пісні з побратимами вдалося прорвати оточення ворогів.

Під час перебування у Слов’янську у Володимира виникали суперечливі почуття до місцевих мешканців. Спочатку військовий не співчував мешканцям міста, більшість яких була проросійськими.

На початку війни від жителів Слов’янська українські військові чули на свою адресу докори, що вони приїхали захищати київську хунту. Та згодом Володимир помітив, що ставлення до нього та побратимів почало змінюватися. Багато слов’янців почали просити більше не пускати ворогів до міста.

В один з останніх днів перебування у Слов’янську Пісня побачив жінку з маленькою дівчинкою, які стояли осторонь пункту видачі гуманітарної допомоги. Дитина нагадала військовому його доньку. Володимир допоміг жінці отримати харчові продукти. Дівчинці подарував один з мобільних телефонів, які військовим передали напередодні. Потім та жінка, побачивши на формі Пастушка значок з написом «Національна гвардія України», попросила вибачення за те, що вона і майже всі донбасівці погано думали про українських військових. Тоді Володимир змінив свою думку про мешканців Сходу України. Він зрозумів, що люди потрапили під тиск тотальної російської пропаганди, самі того не усвідомлюючи.

Під час перебування в АТО патріот з Рівненщини ніс службу у Донецьку, Дебальцевому, Станиці Луганській та інших населених пунктах Донбасу. У 2017 році за громадянську мужність Володимира нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Участь у повномасштабній війні

Коли почалося повномасштабне вторгнення ворожих військ в Україну, Пастушок знаходився під містом Попасна Луганської області. Потім він опинився на Харківщині. Володимир і його побратими нищили за допомогою зенітно-ракетних комплексів «Бук» літаки ворога, які скидали бомби на населені пункти.

Коли українські військові перебували в селі Оскіл на Харківщині, опинилися в оточенні. Вийти з нього під куполом ГРАДів вдалося завдяки командиру на псевдо Ворон та його помічнику Свату. Військові опинилися на лінії Студенок, Соснова і Ярова. Вони відбивали атаки ворога, але через чисельну перевагу у ресурсах армія РФ захопила ці населені пункти.

З окупованих територій почали виїжджати місцеві. Пісня був шокований тим, що люди лякалися нацгвардійців та питали, чи будуть їх розстрілювати на українських блок-постах. Спочатку Володимир дивувався такій поведінці місцевих, а потім зрозумів, що росіяни навмисно демонізували українську армію та залякували людей, щоб вони не покидали окуповані території.

14 березня 2023 року Пісня отримав чергову нагороду. Президент України у День добровольця вручив військовому з Березного орден «За Мужність» ІІІ ступеня.

З вересня 2018 року Володимир Пастушок є почесним громадянином Березного. Та він зробив багато не тільки для рідного міста, але й для всієї країни, коли став на її захист. Крім технічних засобів для ураження противника, Володимир використовує патріотичні пісні, які підбадьорюють українців та нагадують ворогу, що знищити культуру України їм не вдасться.