Рівненський гурт «Брем Стокер» — панки зі стажем. Творчий шлях музикантів — це експерименти з музичними напрямами та стилями. Незмінним залишається бажання робити українську музику, отримувати задоволення від творчого процесу, пише сайт rivnenski.info.
З чого все починалось
Фронтмен гурту Олексій Казанцев з юних років цікавився музикою. Зі своїм товаришем Михайлом Зоріним разом грали імпровізації на гітарі та бас-гітарі.
У 1996 Казанцев домовився про майданчик для виступу рівненського гурту «Шмелі», з учасниками якого був добре знайомий. Концерт мав відбутися в актовому залі ПТУ № 9. «Шмелі» потребували музичний колектив для розігріву. Тоді Казанцев та Зорін вирішили створити власний гурт. Щоб визначити, хто на якому інструменті буде грати, хлопці тягнули сірники. Михайлу дісталася бас-гітара, Олексію — класична.
До виступу «Шмелів» залишалося чотири дні. Казанцев та Зорін за один день написали шість пісень. Ударник гурту «Шмелі» В`ячеслав Максютенко грав із хлопцями на концерті. Виступати з Казанцевим та Зоріним йому сподобалося настільки, що барабанник вирішив покинути свій колектив. Так у гурті «Брем Стокер» з’явився ударник.
Як складався творчий шлях
Після дебюту на сцені актового залу ПТУ рівненські панки почали брати участь у різних музичних заходах. В 1996 «Брем Стокер» зіграли на фестивалі «Червона Рута» в Рівному. Потім були виступи на «Вечорах над Латорицею» в Мукачеві, «Рок’н’Рівне», «Psychobilly Rumble» та «Megabilly Party» у Москві, «Нівроку» в Луцьку, культурно-мистецькому проєкті «Тарас Бульба» в Дубні та на інших музичних подіях.
З 2003 року гурт призупиняє участь у фестивалях, щоб сконцентруватися на концертах клубного рівня та зайнятися студійним записом пісень. За 7 років існування «Брем Стокер» так і не видав жодного офіційного альбому. Лише у 2003 з’явився демо-альбом під назвою «Демо».
Плідна праця розпочалась у 2005 році, коли до гурту «Брем Стокер» приєднався ударник Віталій Мороз. У період із 2004 по 2006 вийшло три офіційних альбоми: «Не дала», «Рокенрол на черепах», «Стандарт». Загалом гурт має трохи більше як 10 збірок музичних композицій.
За час існування музичного колективу склад оновлювався 9 разів. У 2010 «Брем Стокер» покинув один із засновників — Михайло Зорін. З 2018 року склад гурту має такий вигляд:
- незмінний фронтмен, вокаліст і гітарист — Олексій «Льоха» Казанцев;
- бас-гітарист та вокаліст — Олександр «Каховка» Матвєєв;
- ударник — Артем Мисько;
- клавішниця та баяністка — Енджі Крейда.
Що грає та про що співає гурт
Після появи на музичній сцені «Брем Стокер» охрестили групою, що грає панк-рок. Олексій Казанцев в інтерв’ю зауважував, що це не так. Їх музиці більше притаманні риси стоунер-року, рокабілі, сайкобілі.
Творчість гурту важко обмежити конкретним стилем чи форматом, тому різні течії вважають «Брем Стокер» представниками своїх субкультур. Упродовж усього творчого шляху рівненські музиканти експериментують із різними напрямами: ска, рокабілі, сайкобілі, серф-рок, гараж-рок тощо. Те, що вони роблять, самі називають веселим ска-паком. З впевненістю можна сказати тільки те, що гурт «Брем Стокер» грає музику, яка подобається, а прихильники позитивно сприймають його експерименти.
Для рівненських панків немає заборонних тем. У своїх піснях вони в гумористично-саркастичній манері розповідають про відносини між людьми та все, що відбувається навкруги, іронізують над собою.
Гурт «Брем Стокер» не оминає і гостросоціальних та політичних тем. У 2020 він випустив пісню «Хай жыве Беларусь», щоб підтримати протестувальників проти сфальсифікованих результатів президентських виборів у Білорусі.
Як гурт із патріотичною позицією, «Брем Стокер» не зміг оминути тему війни в Україні й висвітлює її у своїй творчості. Після повномасштабного вторгнення ударник Артем Мисько змінив музичний інструмент на зброю та став на захист країни. Музиканту довелося тимчасово залишив військо, щоб записати з гуртом трек «Ювілейний концерт Кобзона».
«Брем Стокер» — легенда українського андерграунду. Більше чверті століття рівненські панки на радість слухачам залишаються вірними своїм ідеалам — грають так, як подобається, і співають про те, що думають.