У суспільстві поширена думка, що блогерство – захоплення для молоді. Але ніколи не пізно почати щось нове. Іноді контент створюють не заради вподобайок та слави, а просто, щоб не нудьгувати. Поки одні бурчать на молодь через надмірне захоплення ґаджетами, інші використовують технології на свою користь і насолоджуються улюбленою справою, пише rivnenski.info. Історія рівнянина Михайла Нестерчука надихає більше, ніж мотиваційні відео, адже він вирішив стати блогером у 63 роки. Він є одним із тих рівнян, які знайшли для себе нові захоплення, незважаючи на вік.
З чого все почалося
Михайло Нестерчук розповів, що рішення вести блог було спонтанним. А все почалося на макаронній фабриці, де працював чоловік. Він виконував свої посадові обов’язки і просто жив спокійним життям, поки фабрика не почала масштабуватися. Директор з розвитку Ірина Плісецька вирішила, що без реклами не обійтися, і запросила SMM-спеціалістку Віталію для просування фабрики в соцмережах. Для зйомок у рекламі Віталії потрібні були люди, і дівчина, дізнавшись, що Михайло раніше займався акторством, запропонувала йому взяти участь у просуванні бізнесу. Чоловік був не проти, почав зніматися і користувачам соцмереж це сподобалося.
Яке перше відео стало популярним, рівненський блогер не пам’ятає. Спочатку ролики набирали 100 тисяч переглядів, потім почали набирати по мільйону і залучати нових підписників. Тоді й вирішили розвивати особисту сторінку Михайла Петровича. Для просування соцмереж на фабриці утворилася ціла злагоджена команда – менеджерка Віталія, операторка Юлія та актор Михайло Нестерчук. Жоден робочий день не минав без мозкового штурму, на якому команда обговорювала найліпші ідеї, шукала актуальні теми та розмірковувала, як краще адаптувати тренди. У Михайла вже були запити на рекламу, проте деяким рекламодавцям доводилося відмовляти через етичні та моральні принципи.
Про заробіток та тематику блогу
Рівнянин розповів, що його мета у блозі – нести людям більше позитиву та світла у часи, коли це найбільш необхідно. Тому блогер не висвітлює теми, які пов’язані з насильством чи грубістю. Натомість чоловіку дуже подобається рекламувати одяг. Він вірить, що навіть попри війну або будь-які інші складні обставини, які так чи інакше присутні у житті кожного, людям подобається дивитися на гарно одягнених людей.
Михайло Нестерчук впевнений, що ми самі здатні створювати веселку на вулиці і дарувати одне одному гарний настрій, віру, натхнення.
Також Михайло веде сторінку у Facebook, де ділиться власними роздумами та публікує есе. Крім цього, у чоловіка є ще одне захоплення – письменництво. Він написав драматичний твір, за яким навіть поставили виставу в одному з рівненських театрів. Блогер розповів, що якісь глобальні, важливі теми йому легше розкривати на YouTube, а вкластися у формат коротких відео у TikTok для нього – завдання із зірочкою.
Блогерство не є основним джерелом заробітку для Михайла Нестерчука. Кожну свою рекламну інтеграцію чоловік уважно перевіряє. Іноді Михайло куштував суші чи піцу з закладів Рівного – потенційних партнерів – але якщо страви йому не смакували, він відмовлявся від реклами.
Михайло Нестерчук чесно зізнався: хейтери його дратують. Він вважає себе емоційною людиною, тому негативні коментарі під своїми відео сприймає дуже гостро. Але згодом чоловік став легше до цього ставитися, мовляв, можливо, для людей це – чи не єдиний спосіб самореалізуватися. Хейтерів рівненський блогер одразу блокує і не хоче мати з ними нічого спільного, а до конструктивної критики він завжди радий дослухатися.
Захоплення Михайла Нестерчука підтримують рідні та друзі. Блогер поділився, що від них він заряджається енергією, яку потім може віддавати іншим у своєму блозі. Михайло Петрович підсумував: треба вміти радіти тому, що є, і далі працювати та творити.