Борис Тен: рівненський поет, який подарував Україні Гомера

Він подарував українським читачам найкращий у країнах колишнього СРСР переклад легендарних творів світової класики, був видатним педагогом і мистецтвознавцем. За свої вагомі досягнення у художньому перекладі Борис Тен отримав престижну премію імені Максима Рильського, а його ім’я незмінно входить до списку найвідоміших поетів та письменників Рівного. Він творив та розвивав рідну культуру навіть попри утиски радянської влади, а його твори стали вічним взірцем досконалого українського перекладу, пише rivnenski.info

Життєвий шлях відомого перекладача

Микола Васильович Хомичевський – справжнє ім’я митця. Його літературний псевдонім походить від давньогрецької назви річки Дніпро – Бористен. 

Народився майбутній поет і перекладач 9 грудня 1897 року у селі Дермань Рівненської області у родині священника Василя Хомичевського та вчительки Віри Іваницької. Микола був шостою дитиною у сім’ї. 

Символічно, що рідне село поета неодноразово згадувалося в історичних актах ще з 14 століття як місце, де почала діяти перша в Україні сільська друкарня. З цією друкарнею пов’язані імена першодрукарів Івана Федорова та Івана Тростянецького. Так, духовні корені Бориса Тена сягають у багаторічну історію його малої батьківщини – саме тут формувалася його різнобічна особистість. 

Всі близькі й далекі родичі Бориса Тена були великими шанувальниками та учасниками народних свят, тому він зростав у творчому колі, де плекалася любов до сцени, музики, театру. Навчався майбутній перекладач у Дерманській школі, потім у Клеванському духовному училищі та Волинській духовній семінарії. З початком Першої світової війни родина Хомичевських переїхала до Житомира, де Борис Тен закінчив Житомирський державний університет ім. Івана Франка. Після завершення навчання Борис Тен працював вчителем в одній із житомирських шкіл та паралельно робив перші спроби пера. У 1923 році в журналі “Червоний шлях” був опублікований перший вірш Тена “Роззуюсь – на яру траву”. 

З 1924 року Борис Тен жив у Києві і працював у видавництвах “Сяйво”, “Книгоспілка”, Державному видавництві України. Столиця відкрила перед Теном нові творчі горизонти. Знайомство з лідером неокласиків, перекладачем та критиком Миколою Зеровим, Максимом Рильським і академіком Олександром Білецьким відіграло значну роль у формуванні світогляду молодого поета. 

Арешт НКВС, післявоєнні роки та головні літературні здобутки 

Фото взяте з ресурсу: https://zhzh.com.ua/ 

1929 рік став для Бориса Тена трагічним – його заарештували та засудили до десяти років ув’язнення у виправно-трудових таборах за зв’язки з Українською автокефальною православною церквою. Він відбував покарання на Далекому Сході, у Владивостоці, і найбільшою втіхою у роки ув’язнення для нього залишалася творчість: спів, музика та знання іноземних мов. Перекладач домігся дозволу створити хор із в’язнів у концтаборі. 1 вересня 1936 року Борис Тен був достроково звільнений. 

З початком Другої світової війни поет був мобілізований до лав Червоної Армії, звідки потрапив у німецький полон, а потім – у концтабір. Там його навіть засудили до розстрілу за підготовку втечі, але в останній момент змінили вирок на каторгу в Німеччині. 

Лише у 1945 році Борис Тен зміг повернутися до Житомира. Там його чекала дружина Аполінарія та син Василько. 

Більшу частину свого подальшого життя легендарний перекладач присвятив викладанню. Він учителював у середніх школах Житомира, викладав латинську мову та музичне мистецтво в педагогічному інституті та музичному училищі. Але весь цей час поряд із ним завжди була література. 

Головна заслуга Бориса Тена перед українською культурою – переклад поем Гомера. Він вважав це основною місією свого життя і витратив багато років, досліджуючи українські переклади Гомера своїх попередників у пошуках власного стилістичного та науково-історичного підходу. “Одіссея” у перекладі Бориса Тена видавалася двічі: у 1963 та 1968 роках. “Іліада” – у 1978 році. У 1982 році вийшов збірник перекладів античних творів “Давньогрецька трагедія”. Крім цього, Борис Тен переклав десятки творів з англійської, грузинської, молдовської, латвійської, німецької, польської та французької мов. 

Помер славетний майстер слова 12 березня 1983 року. 

Її музику чула вся Україна: історія успіху саксофоністки з Рівненщини Аліни Назаришиної

Саксофон вважають одним із найромантичніших музичних інструментів, адже його звучання проникає до самих глибин душі. Навчитися грати на цьому інструменті складно, але під силу....

Як слова впливають на стосунки: емоційний ефект привітань у День закоханих

Слова – це не просто звуки чи символи на папері; це будівельний матеріал наших стосунків. Ми використовуємо їх, щоб висловити думки, поділитися планами і,...
..