Щороку кожен з нас з особливим трепетом чекає на Новий рік та різдвяні свята. Господині прибирають свій дім, готують різноманітні смачні страви. За сімейною традицією, рівняни прикрашають один із основних символів свята – ялинку. Діти радіють, адже наступає період шкільних канікул, можна відпочити від виконання домашніх завдань та відвідати своїх близьких, отримавши подарунки та позитивний настрій на весь рік, пише сайт rivnenski.info.
Звичайно, у різні роки по-різному відзначали новорічно-різдвяні свята, адже з приходом нових правителів міста змінювалося й повсякденне життя мешканців Рівного. Про головні святкові атрибути, підготовку до масових гулянь та бали-маскаради в міжвоєнний період ми розповімо у нашому матеріалі.
Про сезон новорічно-різдвяних святкувань у міжвоєнний період
Про життя та традиції рівнян у давнину збереглося чимало архівних матеріалів та газетних заміток, на основі яких дослідники вивчають тогочасну новорічно-різдвяну тематику наших земляків. Існує думка про те, як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. Тому мешканці нашого прекрасного міста намагалися відзначити прихід 1 січня з особливим розмахом та смачними приготуваннями.
У міжвоєнний період одні рівняни відзначали новорічно-різдвяні гуляння за григоріанським календарем, інші притримувались юліанського, тому святкування починалися в грудні і закінчувалися на Водохреща. Рівняни мало достатньо часу для відпочинку, а результати їх походеньок та посиденьок ставали матеріалом для місцевої преси. Траплялися й такі історії, які обговорювали далеко за межами нашої місцевості.
Не обходилося і без реклами. Рівнянам та гостям міста пропонували різноманітні смаколики до столу, сувенірну продукцію, ялинкові прикраси і цікаві подарунки.
Попри нелегке становище в країні, наші земляки все-таки готувалися достойно зустріти Новий рік та відзначити Різдво. Ціни на продукти, традиційно, зростали. Якщо не вистачало грошей на забаганки та частування гостей, брали кредити, підписуючи векселі. У тодішній пресі писали, що господині проводили на кухні стільки часу, частуючи гостей та рідних, що не відчували й самого свята. А після таких застіль страждали шлунки і візити до лікарень стали звичним явищем. Складним видався 1925 рік, відзначили газетярі. Новорічно-різдвяні святкування майже обійшлися без спиртного, а в поліції не зафіксували жодного каліцтва чи бійки, спричиненого в стані алкогольного сп’яніння.
Новорічні пригоди Павела і Гавела
У газеті “Ехо Рувенське” розмістили цікавий допис про друзів Павела і Гавела. Ці приятелі настільки хотіли потрапити на бал-маскарад, що завчасно до події почали заощаджувати кошти. Їм вдалося приєднатися до масових гулянь. Зайняли вони столик, підсівши до однієї чарівної пані. Трійця гуляла на повну, смакувавши різні страви та попиваючи спиртне. Невдовзі до них сіли ще декілька людей.
Коли ж настав час за все розраховуватися, приятелі зрозуміли, що коштів у них не вистачає. Між працівниками ресторану та горе-відвідувачами розпочалася бійка, яка закінчилася не на користь Павела, Гавела та їх випадкових знайомих. Друзів з численними синцями вигнали з приміщення, а вслід за ними летіли верхній одяг та калоші. На диво, приятелі не дуже засмутилися, адже вони все-таки побували на балу та погуляли на широку ногу.
Де проходили бали-маскаради у міжвоєнний період
Існувала традиція розпочинати проведення балів-маскарадів у міжвоєнній Польщі 31 грудня. Цей день католики називали “Сильвестром”, а запитання “Куди збираєшся на Сильвестра?” автоматично означало “Де зустрічатимеш Новий рік?”
Новорічно-різдвяні бали рівняни здебільшого проводили з благодійною метою. Кошти, що вдалося таким чином зібрати, роздавали бідним людям, сиротам, безробітним та людям похилого віку. До 1927 року рівняни полюбляли святкувати бали-маскаради в приміщенні замку князів Любомирських, розташованому на території парку “Лебединка”. На першому поверсі родинного маєтку влаштовували також спектаклі, виставки, музичні та мистецькі вечори.
У 1920-1930-х роках князі Любомирські здали в оренду місту свій палацик на Гірці, розташованому на території парку ім. Шевченка. Тут рівняни також полюбляли організовувати бали-маскаради.
Згідно архівних документів за 1911 рік, заможні жителі Рівного Новий рік та Різдво відзначали в Благородному собранії. До наших днів приміщення не збереглося. Воно розташовувалося навпроти Екомаркету на вулиці Соборній.
Крім того, будинок предводителя дворян Рівненського повіту Дмитра Федоровича Андро також радо приймав гостей. Будівля збереглася в первозданному вигляді і стала окрасою міста як пам’ятка архітектури на вулиці Словацького.
Рівненські військові також веселилися на балах-маскарадах. Зазвичай вони відзначали свята в Будинку польського жовніра (тепер Будинок офіцерів). Офіцери були завидними женихами, тому їх запрошували на всі бали, що влаштовували в Рівному. На таких гуляннях грали військові оркестри.
Як зустрічали новорічно-різдвяні свята посадовці Рівного
Посадовці Рівного не могли залишитися осторонь новорічно-різдвяних святкувань та напередодні 1937 року започаткували цікаву традицію. Рівненський повітовий староста запропонував щороку 1 січня об 11:00 Новий рік відзначати урочистим богослужінням у всіх храмах міста. Після цього посадовці збиралися в приміщенні Рівненського повітового староства. На жаль, споруда не збереглася, бо в роки Другої світової війни не витримала натиску ворогів.
На офіційному прийомі збирали підписи під привітанням Президентові Польщі та вищим посадовцям Речі Посполитої. Така ініціатива не могла залишатися непоміченою та вкортре нагадала владі про існування нашого невеличкого міста. Про це писали авторитетні варшавські видання, а відповідні замітки збереглися на полицях місцевих архівів. Підтвердженням цьому є статті, які побачили світ під загальною назвою “Новорічне привітання у Рівному”.
У тодішній пресі докладно описували, як першого січня після богослужіння близько трьохсот посадовців зібралися в приміщенні староства. Вони оголошували промови чи слухали, як виступали перед всіма повітовий староста міста, селяни, військові та представники української, єврейської та чеської громад. Згодом вони лишили свої підписи у листі-привітанні, який через Волинського воєводу відправився до Варшави. На цій події також вручали нагороди девятьом представникам сільського господарства. У перервах між промовами лунали мелодії військового оркестру. На завершення всі підняли келихи з вином та привітали один одного зі святом.
Важко стверджувати, чи у міжвоєнний період на вулицях міста встановлювали головну ялинку, оскільки ця інформація не підтверджена офіційно. З впевненістю можна сказати, що новорічно-різдвяні свята не обходилися без військових оркестрів та фейєрверків. Такі урочистості відбувалися спочатку на території парку-садиби на Гірці, а згодом у міському парку ім. польського Президента Мосніцького.
Рівняни вміли розважатися і залюбки влаштовували бали-маскаради, де не лише приємно проводили час, а й знаходили нових знайомих. Рівне у міжвоєнний період не було великим містечком, але наші земляки попри складні часи гуртувалися та пишно відзначали новорічно-різдвяний період.